Деякі права людини є абсолютними. Це означає, що держави не можуть обмежувати ці права або відступати від зобов’язань за ними в будь-який спосіб чи з будь-якої причини.
Більшість прав людини можуть обмежуватися задля захисту важливих громадських інтересів, зокрема громадської безпеки або прав інших. Однак існують деякі права, які не дозволено обмежувати за жодних обставин і з жодних причин. Ці права називаються абсолютними. Абсолютний характер цих прав означає, що вони не підлягають обмеженням навіть під час війни чи інших надзвичайних ситуацій.
Абсолютними правами зазвичай вважають:
- заборону катувань;
- заборону нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження;
- заборону рабства;
- заборону зворотної дії кримінального закону (ніякого покарання без закону), окрім вчинення міжнародних кримінальних злочинів.
Іноді абсолютними вважаються права, які неможливо обмежити через їхній характер. Наприклад, держава не може обмежити або змінити внутрішній аспект свободи думки, совісті та релігії (те, що ви думаєте або в що вірите). Отже, внутрішній характер такого права унеможливлює його обмеження й воно вважається абсолютним.
примітка Відповідно до статті 64 Конституції України, «конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України». Отже, якщо Конституція не встановлює конкретного обмеження певного права, це означає, що таке право не підлягає обмеженню. Крім того, права, які зазвичай вважаються абсолютними в міжнародному праві та документах з прав людини, до яких приєдналася Україна, вважаються абсолютними й в Україні.
Абсолютні та права, які не передбачають відступу від зобов’язань
Також існують права, які не передбачають відступу держави від своїх зобов’язань по виконанню цього права. Ці права включають усі абсолютні права, але їхній перелік є ширшим, оскільки містить ті, що можуть законно обмежуватися. Неможливість відступу від зобов’язань означає, що держави не можуть проголошувати жодних винятків з їх дотримання за надзвичайних ситуацій і повинні надавати одні й ті самі гарантії незалежно від існування надзвичайної ситуації.
приклад Право на життя є правом щодо якого неможливо зробити відступ від зобов’язань у більшості документів з прав людини. Це не означає, що державі забороняється законно застосовувати летальну зброю чи вбивати когось за суворо регламентованих обставин, наприклад, захищаючи життя іншої людини, або коли людина стає законною ціллю під час війни. Це означає, що воно завжди реалізується однаково, навіть за надзвичайних ситуацій, наприклад, під час воєнного стану. Держава завжди мусить дотримуватися суворих правових обмежень, що регламентують ситуації, за яких позбавлення життя є законним.
Перелік таких прав визначений Конституцією України.
Дізнайтеся більше про відступи від зобов’язань за надзвичайних ситуацій.