Права людини потрібно поважати завжди. Однак у деяких виняткових ситуаціях держави можуть опинитися під впливом обставин, що загрожують безпеці країни та її населення. За таких надзвичайних обставин держави можуть відступати від деяких своїх зобов’язань щодо прав людини.
Відступ від зобов’язань щодо прав людини відрізняється від їхніх обмежень. Відступ означає, що, долаючи надзвичайну ситуацію, влада або не може гарантувати дотримання певних аспектів прав людини, або мусить вжити заходів, які за інших умов порушували б попередньо узгоджені стандарти прав людини. По суті, це означає призупинення дотримання протягом дії надзвичайної ситуації певних зобов’язань щодо прав людини, взятих на себе державами під час приєднання до міжнародних договорів.
приклад Під час пандемії інфекційного захворювання держави можуть обмежувати право на свободу пересування, наприклад, встановлювати локдаун і вимагати від людей заповнення певних форм перед виходом із дому.
Відступ не означає, що держава взагалі більше не зобов’язана гарантувати ваші права. Це означає лише те, що держава потрапила у виняткову ситуацію, за якої звичайні заходи не ефективні. Тому, щоб розв’язати пов’язані з нею проблеми, слід вжити таких заходів, що за нормального становища порушували б певні аспекти прав. Відступи й надзвичайні заходи можна застосовувати лише для подолання надзвичайної ситуації. Вони не можуть виправдовувати обмеження прав і свобод, не пов’язаних із надзвичайною ситуацією.
примітка Можливість відступів від зобов’язань передбачена міжнародними договорами з прав людини. У Конституції України зазначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Проте певні права не підлягають обмеженню навіть у цей час, наприклад, право на життя. Адже зазвичай держави не можуть зупиняти дію своїх конституцій, але можуть ухвалювати внутрішні закони задля подолання надзвичайних ситуацій. Відступ від зобов’язань — це інструмент, який дозволяє державам приймати закони, що за звичайних умов суперечили б міжнародним договорам, а також сповіщати інші держави-учасниці міжнародної угоди, про те, що певні зобов’язання не будуть виконані.
Характер надзвичайних ситуацій
Уряд може сповістити про свій намір відступити від зобов’язань щодо деяких прав людини лише за виняткових обставин, достатньо серйозних, щоб «загрожувати життю нації». Як правило, ці ситуації є вкрай серйозними, коли під загрозою перебувають фізична безпека населення, політична незалежність, територіальна цілісність або існування та функціонування державних інституцій, необхідних для забезпечення відповідного права.
приклад Війна з іншою державою загрожує територіальній цілісності, політичній незалежності та фізичній безпеці населення держави. Війна з іншою державою на території вашої держави визнається як надзвичайна ситуація, за якої держава може відступати від певних зобов’язань у сфері прав людини.
Межі відступів
Відступи від зобов’язань щодо прав людини підлягають дуже суворим обмеженням, причому дозволено вживати лише заходів, зумовлених надзвичайною ситуацією. Це означає наявність низки правових вимог, які обмежують можливості влади щодо відступу від своїх зобов’язань з гарантування прав людини. Наприклад, існують суворі обмеження щодо прав, які не можуть бути скорочені, а також щодо обсягу обмежень, потрібних для подолання надзвичайної ситуації.
Зміст цього розділу
У цьому розділі посібника визначено правові вимоги, яких повинні дотримуватися держави, щоб мати змогу в законний спосіб відступати від своїх зобов’язань за договорами з прав людини. У ньому також стисло розглядаються певні ситуації, які можна вважати надзвичайними обставинами, що виправдовують такі відступи.
Дізнайтеся більше про: