Що таке право на вільні вибори?
Право на вільні вибори — одне з найважливіших політичних прав людини. Простіше кажучи, це право обирати владу своєї країни шляхом таємного голосування.
Вільні вибори мають задовольняти трьом критеріям:
- їх слід проводити з певною періодичністю;
- процедура голосування має бути таємною;
- має бути забезпечено право людей голосувати вільно (без примусу).
Це право має два аспекти: право голосувати (активний аспект) і право балотуватися й бути обраним (пасивний аспект).
Чи існують якісь обмеження цього права?
Право на вільні вибори не є абсолютним. Певні обмеження можуть бути встановлені, але вони мають слугувати досягненню законної мети (заздалегідь визначеного переліку не існує) і мати пропорційний характер (бути не більшими, ніж потрібно для досягнення поставленої мети). Наприклад, встановлення мінімального віку для забезпечення достатньої зрілості осіб, які беруть участь у виборчому процесі, є обмеженням, але виправданим.
Примітка Держави по-різному регулюють право на вільні вибори.
Хто захищає це право?
Держава є основним гарантом прав людини. Вона має подвійні зобов’язання: негативні (зобов’язання «не робити» чогось) і позитивні (зобов’язання щось «робити»).
Негативне зобов’язання полягає в утриманні від свавільного перешкоджання цьому праву та в забезпеченні права обирати та бути обраним. Позитивне зобов’язання полягає в гарантуванні цього права, зокрема у забезпеченні належної регламентації процесу голосування та критеріїв балотування на виборах.
Міжнародне визнання цього права
Право на вільні вибори є основоположним у демократичному суспільстві. Після завершення Другої світової війни міжнародна спільнота була сповнена рішучості побудувати мирний, демократичний світ. Тому це право природним чином включили до Загальної декларації прав людини 1948 року — першого всеосяжного переліку прав людини, прийнятого Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. У пункті 3 статті 21 Декларації зазначено:
«Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування».
Це право згодом також внесено до міжнародних і регіональних конвенцій із прав людини.