Щоб обмеження прав людини були законні, вони мають бути необхідними. Це насамперед означає, що права людини підлягають обмеженню лише з поважних причин. Такі причини називаються законною метою.
Втручання в реалізацію прав людини зазвичай обґрунтовується важливими суспільними інтересами, як-от громадська безпека і добробут, охорона громадського здоров’я і моралі, національна безпека або захист демократичного врядування, а також захист прав та інтересів інших людей.
В Україні Конституцією не передбачено загальних правил щодо обмеження прав, але численні норми, які стосуються прав, містять спеціальні вимоги до їх обмеження. Наприклад, згідно зі статтею 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку — з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Міжнародні договори з прав людини зазвичай визначають громадські інтереси, які можуть виправдати обмеження деяких прав.
приклад Стаття 10 Європейської конвенції з прав людини гарантує свободу вираження. У статті також зазначається, що здійснення цієї свободи може підлягати обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Якщо в тій чи іншій статті не визначено законну мету, це не означає, що певні аспекти права не можуть обмежуватися.
приклад Право на справедливий суд, визначене у міжнародних договорах з прав людини, зазвичай не передбачає законної мети, яка б обґрунтовувала його обмеження. При цьому можуть вживатися певні заходи для забезпечення ефективності судового розгляду або захисту прав потерпілих, як-от часові рамки звернень до суду або обмеження щодо публічного характеру слухань.
Абсолютні права не підлягають обмеженням у жодному разі, навіть коли існує потреба в захисті громадських інтересів. Жодні причини, навіть надзвичайні ситуації, не можуть виправдати порушення абсолютних прав.
Дізнайтеся більше про абсолютні права.
Обов’язок доказування
Саме на державу покладено обов’язок щодо обґрунтування й визначення законної мети будь-яких обмежень прав людини. Якщо права людини включено до законодавства за допомогою заходів загального характеру, законодавець зобов’язаний визначити потребу в обмеженнях, у тому числі і їхню законну мету. Якщо ухвалюється окреме рішення, причини обмежень мають бути наведені в ньому в належний спосіб.
Дізнайтеся більше про заходи загального характеру та індивідуальні обмеження.