Під час пандемій, за наявності вакцин, що знижують ризик зараження, держави можуть запроваджувати обов’язкову вакцинацію для представників певних професій. Це можуть бути медичні працівники, військові, вчителі, соціальні працівники та інші люди, які працюють з уразливими категоріями осіб чи надають публічні послуги.
Обов’язкова вакцинація суперечить праву людини на повагу до приватного життя та фізичну недоторканність. У контексті всіх видів вакцин питання необхідності й пропорційності обов’язкової вакцинації повинно розв’язуватися окремо в кожному випадку з урахуванням усіх обставин справи. Це, наприклад, характер роботи людини, наукові знання про ефективність і безпеку вакцини, можливі наслідки відмови від неї тощо.