До певних прав застосовують суворі обмеження до відступів від зобов’язань з боку держав. Ці права, передбачені міжнародними договорами, є настільки важливими, що від зобов’язань стосовно них не можна відступати навіть за надзвичайних ситуацій. У більшості договорів із прав людини наведено чіткі переліки таких конкретних прав.
приклад Європейська конвенція з прав людини та протоколи до неї містять такі права:
- Право на життя, окрім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій (стаття 2)
- Заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження (стаття 3)
- Заборона рабства (пункт 1 статті 4)
- Заборона зворотної дії кримінального закону в часі (стаття 7)
- Право не бути притягненим до суду або покараним двічі (стаття 4 протоколу № 7)
- Скасування смертної кари (протокол № 13)
Перелік таких прав може трохи відрізнятися залежно від конкретного договору, але цей перелік завжди включає абсолютні права. Ці права не підлягають обмеженням за жодних обставин; відповідно, не можна відступати і від зобов’язань за ними за надзвичайних ситуацій.
приклад Заборона катувань є абсолютним правом. Не можна нікого катувати за жодних обставин, незалежно від існування загроз громадським інтересам або від вчинків, у скоєнні яких підозрюють особу. Це означає, що навіть надзвичайні ситуації, як-от війна або загроза тероризму, не можуть виправдати порушення заборони катувань.
Дізнайтеся більше про абсолютні права.
У переліку прав, щодо яких неможливий відступ від зобов’язань, можна знайти й певні права, що не вважаються абсолютними. Ці права зазвичай можна обмежувати, але такі обмеження мають включати суворі гарантії, дія яких не підлягає призупиненню і які завжди мають застосовуватися.
приклад Право на життя не є абсолютним, оскільки держава може на законних підставах застосувати проти особи силу зі смертельними наслідками, наприклад, захищаючи життя іншої особи. Проте, зазвичай щодо права на життя неможливий відступ від зобов’язань, а це означає повсякчасне, навіть під час надзвичайної ситуації, дотримання суворих правил і гарантій, які регламентують застосування представниками держави сили зі смертельними наслідками.
Деякі договори взагалі не передбачають можливості відступів від зобов’язань щодо прав. Це може бути пов’язано з тим, що договір цілком стосується абсолютного права (Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання) або захищає найуразливіших членів суспільства (Конвенція про права дитини). Крім того, укладаючи угоду, держави можуть взагалі не розглядати потребу у відступах від зобов’язань.