Особливі права, свободи та захист медіа супроводжуються особливими обов’язками та особливою відповідальністю.
Медіа мають більше свободи, лише якщо вони діють добросовісно, ґрунтують повідомлення на точних фактах і надають правдиву та точну інформацію з дотриманням етичних стандартів журналістики.
У цьому розділі ви можете ознайомитися з такими обов’язками медіа:
- надання правдивої інформації та перевірка її джерел;
- чітке розмежування між новинами та поглядами;
- уникнення вкрай образливої лексики на адресу осіб, якщо таке її використання є невиправданим.
Журналісти зобов’язані надавати правдиву інформацію, перевіряти факти та джерела. Чим серйознішим є звинувачення, тим точнішими та надійнішими повинні бути факти.
приклад Якщо журналіст/ка повідомляє, що певна особа вчинила злочин або щось протизаконне, він/вона зобов’язаний/а перевірити точність та надійність джерел і фактів.
Журналісти не повинні просто припускати, що такі джерела, як анонімні листи чи заяви осіб, які є безпосередніми учасниками суперечок, є правдивими. У таких випадках від журналістів вимагається здійснити перевірку наявної в них інформації, наприклад, отримати відомості від інших доступних джерел або звернутися по коментарі до відповідної особи.
виняток Медіа не зобов’язані перевіряти джерела та проводити незалежні дослідження, якщо їхні публікації ґрунтуються на офіційних повідомленнях чи іншій інформації, що надається державними установами. Наприклад, такою публічною інформацією можуть бути судові рішення, статистична інформація, оприлюднена державними установами, або заяви, зроблені на прес-конференціях.
Журналісти повинні чітко відмежовувати новини від поглядів, які вони висловлюють. Це важливо для того, щоб читач міг сформувати власну думку щодо тієї чи іншої теми.
Новини
Новини містять факти та дані, які можна перевірити. Отже, випуск новин повинен бути правдивим, а подана інформація має бути перевіреною та підтвердженою доказами.
Погляди
Погляди – це вираження думок, ідей, переконань чи оціночних суджень медіакомпаній, видавців чи журналістів. Наприклад, погляди можуть мати форму коментарів до загальних ідей або відгуків щодо новин, які стосуються реальних подій.
Погляди завжди суб’єктивні, тому перевірити їхню правдивість і точність неможливо. Однак це не означає, що критичні погляди щодо певної людини не повинні мати жодного фактичного підґрунтя. Погляди, які не мають достатнього фактичного підґрунтя, можна вважати перебільшеними та такими, що виходять за межі свободи вираження поглядів.
Те, наскільки фактичне обґрунтування є достатнім, залежить від серйозності звинувачень і підлягає оцінюванню окремо в кожному випадку. Однак, чим серйознішим і конкретнішим є звинувачення, тим точнішим та надійнішим повинно бути його фактичне підґрунтя.
приклад Якщо журналіст оприлюднює досить серйозні звинувачення на адресу певного політика в насильстві щодо дітей, він/вона повинен буде мати серйозну фактичну базу на підтвердження своєї думки.
Журналісти не повинні користуватися надмірно образливою лексикою для висловлення негативних думок. Проте, коли вони висвітлюють питання, що становлять суспільний інтерес, їм дозволяється певний рівень провокативності й навіть застосування образливої лексики, якщо це необхідно в контексті конкретного повідомлення.
приклад Якщо журналіст називає когось «ідіотом», це, як правило, є неприйнятним. Але якщо член парламенту публічно вихваляє окупаційний режим часів Другої світової війни та заперечує його злочини, така лексика може бути виправданою в публікації, яка на це реагує.