Дискримінація може статися в різних ситуаціях, переважно в трудових відносинах, у навчальних закладах або під час придбання товарів і послуг. Заборона дискримінації є обов’язковою для всіх державних органів, приватних установ та осіб. Вони не мають права поводитися з будь-якою людиною інакше, ніж з іншими, через те, що вона має певні ознаки.
Будь-яке ставлення, що відрізняється від ставлення до інших, за такими ознаками, як вік, раса, громадянство тощо, загалом є забороненим. Проте в деяких сферах дискримінація є більш імовірною, ніж в інших. Відповідно, існують спеціальні правила, що захищають від дискримінації у сферах трудових відносин, освіти, можливості придбавати загальнодоступні товари та послуги, охорони здоров’я тощо.
важливо Як дискримінація, так і захист ваших прав можливі і в інших сферах, особливо якщо ви стали об’єктом дискримінації з боку державних органів, наприклад, поліції або інших правоохоронних чи адміністративних органів.
Дискримінація та права людини
Заборона дискримінації може бути по-різному сформульована в різних законах та щодо різних галузей. Відповідно до Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Проте заборона дискримінації є автономним правом, тобто правом, на яке можна посилатися окремо, без згадки про інші права. Це право може поширюватися на будь-яку сферу, де відносини регулюються державою.
У деяких сферах регулювання заборони дискримінації є деталізованішим, наприклад, у сфері трудових відносин. Загалом існують сфери, де дискримінація поширена більшою мірою. Саме в цих сферах Європейський Союз виявляє законотворчу активність. У інших сферах захист формулюється в загальніших рисах.
Про цей розділ
У цьому розділі посібника описано, як заборона дискримінації реалізується в найпоширеніших ситуаціях.
Дізнайтеся більше про найпоширеніші ситуації: