І ви, і державна установа маєте право на рівних умовах подавати докази до суду. Суд повинен приймати ваші докази на тих самих умовах, що й докази іншої сторони.
Суд не зобов’язаний приймати всі докази, надані вами чи установою.
Існують три важливі критерії, за якими докази повинні бути:
Як правило, докази, які використовуються в суді, мають бути отримані законним шляхом. Це означає, що вони мають бути отримані у встановленому законом порядку і в процесі їхнього збирання не повинні порушуватися права людини. Якщо певні докази були отримані з порушенням ваших прав (як-от права на недоторканність приватного життя чи таємниці листування), це не робить провадження автоматично несправедливим. Суд має оцінити вплив такого порушення на ваші права та судове провадження в цілому. Докази, отримані з порушенням процесуальних норм, можуть використовуватися в суді лише в тому разі, якщо це порушення малозначне і воно не могло вплинути на правдивість доказів.
Докази, отримані шляхом катувань або нелюдського поводження, є неприйнятними, а їхнє використання завжди є порушенням ваших прав. Такі докази не можуть використовуватися навіть якщо вони не є вирішальними у вашій справі.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, такими є докази, отримані шляхом застосування сили, погроз, шантажу, обману чи примусу.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд також може оцінювати правдивість доказів. Оцінюючи їхню правдивість, суд може взяти до уваги характер доказу (чи є доказ фотографією, документом чи показаннями свідка), а також те, чи підтверджується він іншими доказами у вашій справі. Під час подання всі докази вважаються однаково правдивими. Без індивідуального оцінювання жоден доказ не може вважатися більш правдивим, ніж будь-який інший.
Суд приймає лише ті докази, які стосуються справи. Суд має право оцінити докази та відхилити ті з них, які, на його думку, не стосуються справи.