Права висувати кандидатуру можуть бути позбавлені кандидати, які в минулому посідали конкретну посаду або виконували конкретні обов’язки.
Ця умова, як правило, стосується посад або обов’язків, які за своєю природою вважаються несумісними зі здатністю будь-коли балотуватися на виборах. Обмеження, які стосуються заборони займати дві посади одночасно, зазвичай належать до критерію несумісності, а не невідповідності вимогам. Міжнародне право у сфері прав людини дозволяє такі обмеження за умови що вони встановлені законом і є співмірними з важливою метою захисту демократичного устрою.
В Україні таких обмежень немає, але вони існують у деяких інших країнах. Наприклад, у Латвії. Законодавство Латвії забороняє певним категоріям осіб балотуватися на парламентських і місцевих виборах. До цієї категорії належать працівники служб державної безпеки чи розвідки або контррозвідки іноземних держав. Також ті, хто обіймав посади в службі державної безпеки чи розвідки або контррозвідки СРСР чи Латвійської РСР, і деякі категорії осіб, які працювали в певних партіях, як-от КПРС чи трудових або інших організаціях, як-от Інтернаціональний фронт трудящих Латвійської РСР, після 13 січня 1991 року.
Європейський суд з прав людини в справі Ždanoka v. Latvia підтвердив, що відхилення заяви кандидатки на підставі її діяльності як члена партії, що намагалася здійснити державний переворот у 1991 році, було обґрунтованим. Законодавчий орган залишає за собою свободу розсуду під час ухвалення рішень про заходи, яких варто вжити для зміцнення довіри громадськості до новостворених демократичних інституцій. Однак, хоча Суд ухвалив це рішення з огляду на історичний і політичний контекст встановлення демократії в Латвії, він також зазначив, що парламент Латвії зобов’язаний постійно переглядати це законодавче обмеження для його якнайшвидшого усунення. Ці висновки підтверджені в справі Ādamsons v. Latvia, де Суд ще раз наголосив – після того, як минули роки, загальні підозри щодо певної групи осіб самі по собі є недостатніми. Будь-які обмеження прав людей, які колись перебували на певних посадах, треба обґрунтовувати заново, на підставі додаткових аргументів та доказів, з урахуванням реальних дій тієї чи іншої особи.